З 12 березня в Україні було введено карантин для запобігання поширенню вірусу COVID-19. Дитячі садки, школи, ВНЗ закрито до 03 квітня. До цієї ж дати скасовано масові заходи, анульовано авіарейси до деяких країн. Захворювання оголошено пандемією.

Карантин став проблемним питанням як для працюючих батьків, яким нема на кого залишити дітей, для роботодавців, які не можуть зупинити робочий процес, так і для підприємців, для яких ніхто не скорочував статтю регулярних витрат. Про підприємців – докладніше у статті.

Спочатку для найманих працівників.

Відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних захворювань» карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, які застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлює та скасовує Кабінет Міністрів України.

Дистанційна робота.

Законом від 17.03.2020 р. №530-IX передбачено можливість дистанційної роботи.

На період карантину віддалена/дистанційна робота стала ідеальним варіантом залишатися на «плаву» і виконувати свої трудові обов’язки без припинення робочого процесу. Крім того, «віддалення» відіграє велику роль у попередженні захворюваності населення та поширення коронавірусу.

Пункт 9 Положення про умови праці надомників передбачає, що вдома можуть працювати особи, які мають необхідні житлово-побутові умови. Укладати окремий трудовий договір у разі тимчасової роботи вдома не потрібно: трудові відносини не припиняються, просто відбувається зміна умов праці. Зарплата у разі виплачується у вигляді, передбаченому умовами укладеного трудового договору. При такому варіанті найманий працівник може перебувати вдома з дитиною і одночасно виконувати свої трудові обов’язки. Зміна місця проведення роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця виходячи з заяви працівника про зміну умов праці певний час.

Також, законодавством передбачено щорічну відпустку (основну або додаткову), яка не була використана, відпустка без збереження заробітної плати (особам, зазначеним у ст. 25 ЗУ «Про відпустки» надається в обов’язковому порядку), неоплачувана відпустка за згодою сторін (ст. 26 ЗУ «Про відпустки» передбачає наявність згоди працівника та роботодавця для оформлення такого виду відпустки (+ якщо 15 днів такої відпустки ще не було використано протягом календарного року).

Щорічна відпустка.

Стаття 6 Закону України «Про відпустки» передбачає – щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що відраховується з дня укладання трудового договору. Відповідно до ст. 76 КЗпП (і ст.ст. 7, 8 Закону України «Про відпустки»), додаткова відпустка надається працівникам за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, за особливий характер праці та в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 2 Закону України «Про відпустки» визначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відпустка без збереження з/п.

Стаття 25 Закону України «Про відпустки» визначає, що відпустка без збереження зарплати надається матері або іншій особі, яка доглядає дитину до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Коло осіб, які можуть отримати відпустку без збереження зарплати на період оголошення карантину:

  • мати, батько, бабуся, дідусь;
  • інші родичі, які фактично наглядають за дитиною;
  • особа, яка усиновила дитину;
  • обличчя, яке взяло під опіку дитину;
  • один із прийомних батьків;
  • один із батьків-вихователів.

Щоб оформити таку відпустку на період карантину, її (карантин) потрібно підтвердити документально. Це можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про зупинення навчального процесу. Крім того, до заяви про надання такої відпустки треба додати копію свідоцтва про народження дитини та документ, що засвідчує відповідний статус працівника.

Неоплачувана відпустка за згодою сторін.

Ст. 26 Закону України «Про відпустки» передбачає неоплачувану відпустку за згодою сторін. Так звана відпустка «за власний рахунок». За сімейними обставинами або з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати строком, встановленим роботодавцем та працівником, але не більше ніж 15 днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першої цієї статті.

Підсумуємо. На період карантину наймані працівники можуть використати щорічну відпустку, відпустку без збереження заробітної плати, неоплачувану відпустку за згодою сторін, або продовжувати працювати дистанційно. У разі щорічної відпустки та дистанційної роботи заробітна плата нараховуватиметься та виплачуватиметься. Якщо працівник пішов у відпустку без збереження зарплатню – відповідно ні.

Щодо роботодавців.

Якщо робочий процес не припинено і потреба в найманих працівниках є – вони можуть працювати віддалено (наприклад, з дому). Також, з метою економії, роботодавець може тимчасово встановити режим неповного робочого дня та сплачувати заробітну плату пропорційно до виконання своїх трудових обов’язків.

У разі, якщо зарплата не нараховується ПДФО, ЗС та ЄСВ – платити не потрібно. Якщо зарплату роботодавець платить – від ПДФО, ЗС та ЄСВ звільнення немає.

За порушення податкового законодавства, вчинені у період з 1 березня до 31 травня 2020 року, штрафів не буде.

Також у період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Що це означає? Зокрема, що протягом цих трьох місяців можна без штрафу та пені:

  • не утримувати ПДФО та ВЗ із суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
  • не подавати форму № 1ДФ або подавати її з помилками (неповною інформацією).

Але після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже всі порушення треба виправити до 31 травня (включно).